Домінуюча Барса, "ісландський" Магдебург, Фюксе і Гідсель, непередбачуваний Нант: анонс Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів
Уже відомі переможці футбольної Ліги чемпіонів, баскетбольної Євроліги, хокейного чемпіонату світу, у більшості чемпіонатів також день, тиждень, а то й кілька тижнів тому все підійшло до завершення.
Наостанок таким приємним делікатесом для справжніх гурманів не мейнстрімних видів спорту стане Фінал чотирьох гандбольної Ліги чемпіонів.
Подія традиційно – проходить тут з 2010 року – відбудеться в німецькому місті Кельн на сучасній "Lanxess Arena", яка під час гандбольних поєдинків може вміщувати 19,500 вболівальників.
До квартету претендентів увійшли: Барселона, Магдебург, Нант і Фюксе Берлін. Перші двоє перемагали в найпрестижнішому турнірі останні два сезони: Барселона пила чемпіонське шампанське торік, Магдебург – два роки тому. Інші колективи, які зійдуться в першому півфіналі, також сильні, хоч у своїх чемпіонатах і складають, скажімо так, "другу силу", поступаючись, наприклад, Кілю, тому ж Магдебургу, або у випадку Нанта – ПСЖ та Монпельє.
"Чемпіон" вирішив окреслити головних фаворитів, виділити суперзірок, а також нагадати, як ці клуби дійшли до найважливішої частини змагань під назвою Ліга чемпіонів.
Нестримна Барселона
Барселона у цьому квартеті виглядає для багатьох фаворитом. І, звичайно, не просто так. Команда не знає перепон у іспанській Liga ASOBAL. Починаючи з сезону-2010/11 "синьо-гранатові" виграли 15 поспіль чемпіонських титулів, а з 2013 року без перерви забирають Кубок і Суперкубок Іспанії.
Зрозуміло, що були й перемоги в Лізі чемпіонів. Барса загалом 12 разів ставала тріумфатором, що є рекордом. З 2010 року – 5 перемог. Загалом, лише двічі не вдалося вийти до Ф4.
Можливо, домінація Барселони тривала б довше, але гідну конкуренцію каталонцям склав Реал… але не мадридський. Сьюдад-Реал з однойменного міста на 63 тисячі населення і на відстанні 200 км від Мадриду у другій половині 2000-х був найсильнішим клубом світу: 5 титулів чемпіона Іспанії (2006-2010), перемоги в Лізі чемпіонів (2006, 2008, 2009 і фінали сезону-2004/05 і 2010/11).
Влітку 2011 року Сьюдад-Реал переїхав до Мадриду і став частиною спортивного клубу Атлетико. Через два роки команду було закрито, хоч вона й залишалася досить сильною: два "срібла" Liga ASOBAL, фінал ЛЧ-2012, дві перемоги в Кубку Іспанії.
Іспанська ліга дійсно дуже сильна. Окрім Барселони та Сьюдад-Реала, перемоги в Лізі чемпіонів здобували Сьюдад-Депортіва Памплона (2001), Бідаоса Ірун (1995), Сантандер (1994).
Рецепт успіху і головні зірки
З 2021 року "синьо-гранатових" тренує Карлос Антоніо Ортега. Культовий гравець збірної Іспанії: 507 голів за 144 гри, "бронза" ОІ-2000, "срібло" Євро-1998.
На його плечі випала складна робота: замінити Хаві Паскуаля, який 12 років був головним. Його попередник заклав фундамент і повернув Барселоні статус гегемона Європи.
Ортега до приходу в клуб, за який колись грав (1994-2005), здобув досвід в Угорщині, Данії, Німеччині і навіть тренував збірну Японії. Фахівець чудово налагодив контакт з гравцями – що призвело до того, що команда не збилася з переможного курсу на внутрішній арені і взяла дві ЛЧ.
Лідерами колективу є французи: 32-річний Тімоте Н’Гессан, 27-річний Мем Діка і 28-річний Мелвін Річардсон. Перший виступає на позиції лівого півсереднього, а молодші земляки грають правого півсереднього. Виконавці мають чудову швидкість, ідеальний таймінг для прийняття рішень і хороший кидок.
Для Мелвіна це останній сезон у клубі. Ще влітку минулого року він підписав контракт із польською Орлен Вісла з міста Плоцьк, яка останніми роками вливає солідні кошти для посилення. Наприклад, у 2021 році з тої ж Барселони підписали Абеля Сердіо, а в 2023 році зірку збірної Словенії Міху Зарабеца, який з Кілем вигравав Лігу чемпіонів-2020.
Діка приєднався до каталонців ще в 19-річному віці. І з кожним роком його роль тільки збільшувалася. Разом із Діка до колективу в 2016 році приєднався й Н’Гессан. У 2021 році Мем (29 голів за 8 матчів), Мелвін (11 голів, 8 матчів) і Тімоте (8 голів, 8 матчів) допомогли збірній Франції виграти Олімпіаду.
У квітні до клубу приєднався ще один ключовий виконавець "Ле Бле" на Іграх у Токіо воротар Венсан Жерар. 38-річний голкіпер після ОІ-2024 пішов на пенсію, але Гонсало Перес Де Варгас отримав травму. Заради Барселони можна й відновити кар’єру після 6-місячної паузи.
Усе одно основним буде ще один Олімпійський чемпіон данець Еміль Нільсен. Під час Олімпіади-2024 помер його тато, тому наставник данців застосовував ротацію. У січні Еміль був безапеляційним №1 у своїй збірній під час тріумфального чемпіонату світу. Саме 28-річного Нільсена й обрали найкращим воротарем ЧС-2025.
Окрім француза Річардсона, залишить Барселону й лівий вінгер Айтор Аріньйо. 32-річний Айтор прийшов у систему клубу ще в 2004 році. За першу команду дебютував через 10 років. У січні цього року Аріньйо підписав контракт з Фюксе Берлін, з яким Барселона зможе зійтися в фіналі.
Молодою зіркою є Петар Цікуша. Так, прізвище й ім’я в нього балканське, але він є іспанцем. Наприкінці квітня "синьо-гранатові" домовилися з 19-річним гравцем про новий контракт на чотири роки. І зроблено це не дарма.
Плеймейкер дебютував за першу команду ще в 2023 році. Рік тому допоміг збірній Іспанії виграти Євро серед команд U-20, отримавши нагороду MVP чемпіонату.
Шлях до Фіналу чотирьох
Барселона потрапила до групи B. І як показав сезон, ця група була сильнішою: з неї до Фіналу чотирьох також вийшли Магдебург і Нант, а в 1/4 фіналу іспанцям серйозних проблем завдав угорський Сегед.
Окрім цього, також можна виділити й чемпіона Данії Ольбог (минулорічний фіналіст), і польський Кельце (фіналіст ЛЧ 2022 та 2023 років).
Каталонці здобули десять перемог, але практично в кожному з поєдинків була інтрига. Та і загалом, різниця голів за підсумками групового етапу лише підтверджує, що в октеті кожен міг дати бій супернику.
Перше і друге місце дають путівку в 1/4 напряму. Там доля звела гандбольного гранда з клубом Сегед. Угорці дали бій Барселоні на груповому етапі: 29:29 вдома, і мінімальна поразка на "Палау Блауграна" з рахунком 30:31.
Довели свою силу гандболісти Сегеда і в матчах плейоф, вибивши з боротьби ПСЖ. Парижани, до речі, схожі на Барселону в своїй лізі – 11 титулів поспіль.
Інтрига до останніх секунд, напружена боротьба, але Сегед вшосте в своїй історії зупинився на стадії чвертьфіналу, так і не зумівши здобути дебютну путівку до Final Four – 56:54 за сумою двох зустрічей на користь фаворита.
Досить невдало себе проявив у домашній грі Еміль Нільсен, який з 24 кидків відбив лише 4 (16,7% сейвів), що змусило тренерський штаб випустити на кінець гри досвідченішого Жерара.
"Скандинавський" Магдебург
У XXI столітті в німецькій лізі домінував Кіль. Цей клуб здобув 15 титулів. Були випадки, коли успішно з ним боролися Гамбург, Фленсбург, Рейн-Некар Левен (Мангейм). Останні роки цю роль узяли на себе Магдебург і Фюксе Берлін. Про "лисиць" – трішки пізніше.
Хоч Барселона практично не пропускає головну подію Ліги чемпіонів, а також у найпрестижнішому турнірі виблискували й інші представники Іспанії, саме Бундесліга – найсильніший дивізіон рейтингу коефіцієнтів EHF.
Європейська ліга ЄГФ (другий за силою клубний турнір), куди потрапляють другі, треті, а іноді й нижчі позиції топових чемпіонатів, а також чемпіони з менш престижних ліг: це зона царювання представників Бундесліги.
Починаючи з сезону-1996/97, ще коли турнір називався Кубок ЄГФ, лише тричі переможцем ставав не німецький клуб. І лише в сезоні-2013/14 у фіналі зійшлися команди з інших країн – Сегед обіграв Монпельє. Перед цим не німецьким фіналом було протистояння Гранольєрс (Іспанія) і… донецького Шахтар-Академія в 1996 році.
Такий ліричний відступ зроблений для того, щоб показати настільки в цілому висока конкуренція в німецькій першості.
Тому три чемпіонські титули Магдебурга (2001, 2023, 2024) хай вас не дивують. Звичайно, варто не забувати, що з 1949 до 1990 "грюн-роте" й не могли змагатися за "золото", адже грали в чемпіонаті НДР. Звичайно, там була домінація, що підтверджується й перемогами в Лізі чемпіонів (1978, 1981, а вже в складі ФРН були титули в 2002 та 2023 роках) та Кубку Володарів Кубків ЄГФ (1977, 1979).
Наразі у складі клубу 5 шведів, 2 норвежця і 2 ісландця. Такий собі "скандинавський набір". Лідером серед них є представник острівної країни Гіслі Крістіанссон. Плеймейкер чудово провів сезон-2022/23, виборовши MVP чемпіонату Німеччини.
25-річний ісландець міг стати й футболістом. Він грав за збірну своєї країни на юнацьких Олімпійських іграх 2014 року Ісландці досить сенсаційно стали бронзовим призером турніру. Ще один цікавий факт про суперзірку Магдебурга: його мама Торгердур Катрін Гуннарсдоттір – Міністр закордонних справ Ісландії. На початку 2025 року вона була в Києві.
Щоправда, виступ самого Гіслі у Фіналі чотирьох під питанням. Він пропустив останні дві гри Магдебурга в німецькій лізі через травму плеча.
"Поки що вирішено обійтися без хірургічного втручання. Крістіанссон лікуватиметься консервативно. Потім подивимося, як йтиме відновлення", – казав 10 червня наставник Магдебурга Беннет Вігерт.
Іншим ключовим виконавцем у ростері є Омар Магнуссон, земляк Гіслі. 28-річний правий півсередній був MVP Бундесліги-2021/22, а цього сезону забив 243 голи за 46 матчів, що робить його найкращим бомбардиром команди.
Шлях до Фіналу чотирьох
Як уже писалося вище, Магдебург був одним із суперників Барселони у дуже серйозній компанії. Вибороти пряму путівку в 1/4 фіналу не вдалося, але попередній раунд плейоф довів, що німецький гранд – це серйозна сила. На цій стадії німці розібралися з бухарестським Динамо (30:26 і 35:29). Нагадаємо, що за румунський топклуб виступає українець Андрія Акименко, який за дві зустрічі зумів 9 разів відправити м'яч у сітку воріт опонентів.
Перед виходом у квартет найсильніших "грюн-роте" відіграли два трилери з угорським Веспремом – нічия вдома 26:26 і виїздна перемога з рахунком 27:26.
Веспрем у своєму октеті здобув 12 перемог у 14 матчах. Це лише підтверджує, що група Магдебурга була сильнішою.
Досвід і талановиті французи. Нант – "темна конячка"
У перших абзацах ми зазначали, що цей клуб не на перших ролях у Франції. Та й взагалі, до групи лідерів він приєднався лише на початку 2010-х, хоча був заснований ще в 1953 році.
Клуб зумів залучити до формування бюджету кілька пристойних французьких компаній, отримав підтримку місцевої влади, що дозволило запрошувати якісних легіонерів. Низку талантів випустила й академія.
Так, команда все ще не має чемпіонського титулу, але в 2018 році могла стати переможцем Ліги чемпіонів. "Le H" у фіналі програли Монпельє, а перед тим у півфіналі обіграли ПСЖ.
Цікаво, що з 2016 до 2020 року французи тричі опинялися в одній групі ЛЧ із запорізьким Мотором. Український гранд ставав для них справжнім криптонітом – 0 перемог, 2 нічиї і 4 рази запорізькі гравці йшли з паркету радісними, адже перемагали.
Лідером колективу цього сезону став лівий захисник Тібо Бріє. 26-річний гандболіст прийшов у Нант ще в 2019 році, але цього року був у чудовій формі, що дозволило йому стати MVP чемпіонату Франції.
Серед провідних гравців – розігруючий Емерік Мінн та 40-річний іспанець Валеро Рівера. Лівий вінгер виступає за французький клуб з 2010 року. Щоправда, у 2016 році повертався на два сезони до рідної Барселони. Він визнавався найкращим гравцем французької ліги ще в далекому 2012 році.
Ворота захищає 36-річний хорват Іван Пешич. У цьогорічній ЛЧ він на груповому етапі двічі отримував звання автора найкращого сейву туру, а за підсумками чвертьфіналів потрапив у символічну збірну цієї стадії.
Загалом Пешич має 32,7% відсотки відбитих кидків, що дозволяє посідати третє місце за цим показником серед усіх воротарів турніру.
Шлях до Фіналу чотирьох
Допомогти Нанту фінішувати високо на груповому етапі рідні стіни – 5 перемог і 2 нічиї. На виїзді був лише один успішний матч. І навіть обіграли Магдебург, тоді як головним аутсайдерам – норвезькому Кольстаду і РК Загреб – поступилися.
У матчах на виліт вдома також були перемоги над Віслою Плоцьк і Спортингом.
Абсолютне невміння грати поза домашньою ареною підтверджують виступи в Liqui Moly Starligue. При рідних уболівальниках на "Palais des Sports de Beaulieu" вдалося здобути 15 перемог із 15 можливих. На виїзді справи значно гірші: 10 перемог, 2 нічиї і 3 поразки.
Враховуючи, що матчі Фіналу чотирьох будуть гратися в Кельні, це сильно підриває шанси самобутнього колективу на титул.
Погодьтеся, чудова б була історія, якби перемогу в найпрестижніших змаганнях здобув клуб, який не вигравав чемпіонство своєї країни.
Фюксе Берлін і головна зірка гандболу Матіас Гідсель
Цей німецький клуб має схожий шлях із Нантом. Вони також могли стати переможцями Ліги чемпіонів, не маючи титулу чемпіона своєї країни, але тиждень тому нарешті здобули історичний тріумф у чемпіонаті країни.
Тривалий час це був просто клуб, який ближче до аутсайдерів, ніж до топів. Що говорити, якщо XXI cтоліття "лисиці" зустріли в ранзі команди Бундесліги 2. Повернутися до еліти вдалося в 2007 році. Саме в цей період відбулася реорганізація. Клуб змінив назву і замість Рейнікендофер Фюксе почав йменуватися Фюксе Берлін.
І поступово почався підйом. У 2014 році вдалося здобути Кубок Німеччини. Тричі (2015, 2018 і 2023) ставали найкращими в Європейській лізі ЄГФ.
Справжньою зіркою є Матіас Гідсель. Він на передових ролях не лише на клубному рівні, а й міжнародному. Данець допоміг своїй збірній стати чемпіоном світу і цілком заслужено отримав нагороду Найкращий гравець 2024 року за версією IHF. Керівництво клубу ще в середині сезону зрозуміло, що такого гандболіста втрачати не можна – сторони пролонгували співпрацю до літа 2029 року.
У цій Лізі чемпіонів правий півсередній забив 126 голів за 17 поєдинків. Він поступився у гонці бомбардирів лише Маріо Шоштаричу. Та треба зазначити, що, ймовірно, обійде його, адже зараз Шоштарич має 130 голів і не зможе покращити свій показник – Сегед словенця вибув зі змагань.
Виклик Гідселю може кинути його напарник і по збірній, і по клубу – Лассе Андрессон, який відзначився 107 разів за 15 виходів на майданчик.
Cеред німців варто виділити досвідченого Фабіана Вієде, який до "лисиць" приєднався ще в 2009 році, а також 22-річного Нільса Ліхтляйна. Він був лідером молодіжної збірної на тріумфальній світовій першості 2023 року. Нільс тоді став найціннішим гравцем. У цій Лізі чемпіонів талант віддав 45 результативних передач – це сьомий результат серед усіх гандболістів.
Берлінці мають на позиції центрфорварда (звучить круто, але задачі у гандболі трохи інші, ніж у футболі) шведа Макса Даржа і серба Міяйло Марсенича – "розривати" оборону, працювати спиною до воріт суперника і ставити заслони для півсередніх вони вміють ще й як. Гідсель і Андерссон мають завдячувати саме їм за левову кількість своїх голів.
Шлях до Фіналу чотирьох
Перше місце у групі А досить впевнено забрав Веспрем, а ось за другу сходинку була неймовірна боротьба, де в "закрутці" на три команди найкращим став лісабонський Спортинг.
Утім, саме німецький колектив пробився до Фіналу чотирьох. У нокаут-раунді вдалося вибити польський Кельце, а потім ще впевненіше пройшли данський Ольборг.
Розклад Фіналу чотирьох гандбольної Ліги чемпіонів-2024/25
14 червня, півфінали
- №1. 16:00 Фюксе Берлін – Нант
- №2. 19:00 Барселона – Магдебург
15 червня
- 16:00 невдаха пари №1 – невдаха пари №2 зійдуться у поєдинку за третє місце
- 19:00 переможець пари №1 – переможець пари №2 визначать чемпіона турніру.
Прогноз "Чемпіона"
У першому півфіналі однозначним фаворитом є німецький клуб. Пара №2 більш непередбачувана. На груповому етапі команди обмінялися перемогами. У сезоні-2023/24 колективи також були в одній групі, і також виграли дуелі на власному паркеті. Ймовірно, Гіслі Крістіанссон не зможе допомогти німецькому гранду, тому перевагу віддамо "блаугранас".
Минулого року Магдебург програв і півфінал, і матч за третє місце. Все-таки цього року "бронза" буде їхня.
У фіналі чинний чемпіон, на нашу думку, таки не зможе стримати Гідселя та інших "лисиць". Історичний сезон Фюксе стане ще історичнішим — клуб зі столиці Німеччини виграє Лігу чемпіонів-2025.